Що захищає мовні уподобання учнів та їхніх батьків?

 

Мовні уподобання учнів та їхніх батьків захищає Закон України "Про засади державної мовної політики", прийнятий Верховною Радою України 03.07.2012 року (із змінами і доповненнями, внесеними Кримінальним процесуальним кодексом України від 13 квітня 2012 року N 4651-VI, Законами України від 5 липня 2012 року N 5076-VI, від 6 листопада 2012 року N 5475-VI, від 16 травня 2013 року N 245-VII, від 21 листопада 2013 року N 709-VII, від 1 липня 2014 року N 1556-VII, від 19 березня 2015 року N 269-VIII (зміни, внесені Законом України від 19 березня 2015 року N 269-VIII, діють до 31 березня 2019 року)).

 

Цей закон оперує такими поняттями, як "мовна група", "регіональна мовна група", "регіон", "регіональна мова", "мова національної меншини". Отже, відповідно до тексту Закону російська мова входить до списку мов національних меншин (стаття 7, частина 2).

Наведемо тлумачення цих термінів:

• "мовна група - група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову";
  
• "регіональна мовна група - група осіб, що проживає у певному регіоні (населеному пункті), яка має спільну рідну мову;
  
• регіон - окрема самоуправна адміністративно-територіальна одиниця, що може складатися з Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища, села;
  
• регіональна мова або мова меншини - мова, яка традиційно використовується в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави, та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави";

 

Чи є російська мова регіональною мовою в місті Славутичі?

Щоб відповісти на це запитання, закон рекомендує звернутися до даних Всеукраїнського перепису населення (останній відбувся в 2001 році) і з'ясувати відсоток мешканців міста, які вважають російську рідною мовою (стаття 7, частини 4-5). І тільки у випадку, коли "кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення", на них поширюється дія Закону України "Про засади державної мовної політики" (стаття 7, частина 3).

 

За даними офіційної інтернет-сторінки Всеукраїнського перепису населення (http://www.ukrcensus.gov.ua) 42,58% населення міста Славутича вважають російську рідною мовою. Тобто в Славутичі російська мова є регіональною.

Стаття 20 "Мова освіти" в частині 7 визначає шлях задоволення мовних запитів учнів та їхніх батьків:

• "В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин. Обсяг вивчення регіональних мов або мов меншин визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цих мов на відповідній території".
  

 

Цьому тексту відповідає текст з наказу  МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465:

"З 5-го класу запроваджується обов’язкове вивчення другої іноземної мови. Нею може бути будь-яка іноземна мова або російська чи інша мова національних меншин". Хоча даний наказ зазнав змін, наведені слова залишились.

 

Батьки також мають право захищати законні мовні права, про що в статті 8 "Захист мовних прав і свобод людини і громадянина" в частинах 2-5 говориться:

"2. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої мовні права і свободи від порушень і протиправних посягань.

3. Кожному гарантується право на захист у відповідних державних органах і суді своїх мовних прав і законних інтересів, мовних прав і законних інтересів своїх дітей, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб, якими порушуються мовні права і свободи людини і громадянина.

4. Кожен має право звертатися за захистом своїх мовних прав і свобод до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

5. Кожен має право після використання всіх національних форм і засобів правового захисту звертатися за захистом своїх мовних прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна".

Якщо вивчення російської мови як предмета (у складі обов'язкових предметів робочого навчального плану) розпочалося в 2013-2014 навчальному році, продовжувалося в 2014-2015 році, то воно повинно завершитися у 2018-2019 навчальному році, бо ведеться за новими програмами для 5-9 класів. Навчальна програма з російської мови розрахована на 5 років вивчення, і не повинно бути випадків, коли її виконання зупиняється на одному із проміжних класів.

 

Для ситуації, якщо такий випадок стався, існує застереження навчально-методичного кабінету іноземних мов Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (тепер комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради "Академія неперервної освіти"): 

 

"До кабінету іноземних мов КОІПОПК частими є звертання вчителів і батьків з питання викладання російської мови у школах з українською мовою навчання. Даємо роз'яснення з цього приводу. Російська мова в таких загальноосвітніх навчальних закладах може вивчатися за рахунок інваріантної частини з 1 по 12 клас 2 години на тиждень відповідно до "Типового навчального плану для шкіл з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин", затвердженого Міністерством освіти і науки України 17 березня 2005 року. При цьому слід ураховувати, що право вибору навчального плану надається виключно учням і батькам.

Викладання російської мови може здійснюватися за рахунок варіативної частини інших, визначеної в чинних навчальних планах. Звертаємо увагу на кількість годин, пропонованих програмою. Так, у програмі для 12-річної школи передбачено вивчення російської мови у 1-12-х та 5-12-х класах 2 години на тиждень (7 клас - 1,5 годин на тиждень); програмою для 11-річної - у 1-9-х та 5-9-х класах із таким же тижневим навантаженням. Недопустимо відміняти вивчення курсу або замінювати його на факультативний у наступні роки засвоєння. Виключенням є тільки курс 7 класу, де не передбачено години на варіативну частину навчального плану, тому допускається виділення годин за рахунок факультативних. Якщо у 5 класі російську починають викладати як курс за вибором, то вона має вивчатися до 12 класу включно"

(цитуємо за інформаційно-методичним збірником КОІПОПК "Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини в 2008-2009 навчальному році", частина І, Біла Церква: КОІПОПК, 2008., с.63).

 

Процитована рекомендація  важлива тому, що проблема відміни вивчення курсу російської мови або заміни його на факультативний не нова, розповсюджена і довгий час турбує вчительське середовище. 

 

Що стосується наведених у цитаті окремих відомостей про характер викладання російської мови, то інформація про викладання мови у 7 класі є застарілою.

 

Міністерство освіти і науки України також отримало численні скарги від батьків та учителів з метою захисту мовних освітніх запитів і відповіло листом № 1/9-282 від 03.06.2014 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов», де вказано:

«Звертаємо увагу не неприпустимість звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи на вивчення цих мов у загальноосвітніх навчальних закладах та необхідність посилення відповідної роботи з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів та місцевими органами управління освітою».

 

Зазнав змін текст Закону України "Про загальну середню освіту", де стаття 18. "Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах" викладена в новій редакції, а саме:

"Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики"".

 

Відповідно до статті 31 (пункт 1) організацію виконання Закону України "Про засади державної мовної політики" серед інших виконавців здійснюють місцеві органи виконавчої влади та керівники навчальних закладів.

 

Законом передбачена відповідальність за порушення Закону України "Про засади державної мовної політики", а саме:

"Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, громадяни, винні у порушенні Закону України "Про засади державної мовної політики", несуть адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України". (стаття 32 даного закону)