Як визначаєте тему уроку літератури?

Якщо ви дублюєте анотаційні вислови чинної програми із світової літератури, то ми вважаємо це помилковим рішенням.

 

По-перше, часто-густо анотації не задовольняють. Шлях розгляду певного твору іноді вимагає той зміст, який вкладений в анотаціях, висловити по-іншому. Не секрет, що вчитель привчає дітей розмовляти в межах напрацьованого в бесідах лексикону - і іноді складнє поняття в іншій редакції виглядає для дитини простим і зрозумілим. Водночас орієнтуємось на мовлення дітей, але в межах літературної норми.

 

По-друге, анотації, створені в науково-діловому стилі, беземоційні. Але емоційна напруженість уроку літератури - головна його відмінність від уроку, наприклад, географії, біології чи фізики. Тому теми уроків літератури мають не тільки стимулювати мислення, але й пробуджувати почуття, уяву. По можливості інтригувати і бути поштовхом до творчого натхнення. Такі ознаки  мають зовсім інші теми уроку літератури - викладені тенденційно, гостро, з підтекстом, з прихованою загадкою, із стисненою в декількох словах інформацією.

 

Тому нам вважається цільком вірною думка Л.Ф. Мірошниченко:

 

«Формулювання теми уроку, яка пропонується учням, істотно відрізняється своїм завданням від тем у календарно-тематичному плані та класному журналі. Якщо останні висловлені в науково-діловому стилі, то в поурочному плані й на дошці тема формулюється художньо. Нею розпочинається розмова з учнями й дуже важливо, щоб вони відчули інтерес до почутого.

 

Учителям інколи складно формулювати теми уроків, це породжує використання відомих стереотипів («Образ Гобсека», «Життєвий шлях В. Гюго», «Огляд роману «Вершник без голови»). Практикується також дослівний запис програмової анотації до теми з додатком тих теоретичних понять, які вивчатимуться на уроці.

 

Формулюючи тему уроку, вчитель передусім повинен дбати про те, як зосередити увагу учнів на основному, спрямувати їх на глибоке сприйняття матеріалу, зацікавити ним.

 

Щоб глибоко і всебічно розкрити тему уроку, необхідно привчати учнів до розуміння її змісту, виокремлення визначального слова або словосполучення…

 

Слід пам’ятати, що формулювання теми не можна зводити до сенсаційного звучання, воно повинно безпосередньо стосуватися фактичного матеріалу. Тому підкреслимо, що робота з темою – одна з навчальних ситуацій уроку. Тема є зразком художнього стилю мовлення. Читаючи або слухаючи її визначення, вдумуючись у значення кожного слова, учні збагачуватимуть своє писемне й усне мовлення. Вони навчаться точно висловлювати власні думки, складати плани до письмових робіт, добирати заголовки до прочитаних розділів книжки, краще розуміти теми й шляхи їх розкриття при написанні творів».